gro.tutinbirtop%40laiciffo

Шлях до професії: профорієнтація у Миколаївському регіоні

Дослідження показало, що відкритість актуальної інформації щодо стану ринку праці, доступність та якість освіти, а також створення нових робочих місць відіграють ключову роль у збереженні людського капіталу в регіоні.
Наразі Миколаївщина, як і Україна в цілому, стоїть перед численними викликами, серед яких зростання безробіття, нестача професійних кадрів, міграція молоді з регіону та зниження економічної активності. 
Дослідження було покликане вивчити профорієнтаційні потреби та інтереси молоді Миколаєва для глибшого розуміння того, які професії та напрямки розвитку тут найбільш актуальні, а також розробити рішення для адаптації до змін на ринку праці. В анкетуванні брали участь учні та студенти, вчителі та викладачі, представники бізнесу та органів місцевого самоврядування. Загалом було отримано 768 відповідей. Дослідження доступне за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1tw-SnXKXHaCc2EwqXGy2g4AFwbzjIvsH?usp=sharing
Через нестабільність ринку праці молодь, що залишилася в регіоні, стикається з нестачею актуальної інформації. Як результат — дефіцит кваліфікованих кадрів за актуальними професіями та профіцит працівників у сферах, де попит на робочу силу є низьким.

Illustration
Illustration
Illustration

Молодь, яка вирішила вступати до ВНЗ стикається з психологічним навантаженням (25,5%) та емоційним вигоранням (20,3%), що своєю чергою знижує їх мотивацію до подальшого професійного розвитку.

Illustration

Опитані вважають, що саме можливість отримати безоплатну або доступну якісну освіту в громаді є найбільш переконливим аргументом (15,5%) для молоді залишатися навчатися та працювати в громаді.

Illustration

Водночас вчителі та викладачі однаково розставили пріоритети у питанні, які інституції найкраще можуть вплинути на покращення професійного розвитку молоді: ВНЗ та профтехучилища (21,1%), міжнародні програми та фонди, що сприяють навчанню та обміну досвідом (19,5%), бізнес-компанії, що проводять стажування, практику або наставництво (18,3%).

І хоча бізнес увійшов в трійку у попередньому питанні, самі представники зазначають, що наймають молодих працівників тільки за потреби (83,3%) і лише половина з них у такому разі звертається до ВНЗ (50%). Зокрема представники цієї категорії зазначають, що головними перешкодами у цьому процесі є нестача практичного досвіду у кандидатів (30,7%) та високі очікування стосовно заробітної плати у молоді (30,7%).

Illustration

Представники органів місцевого самоврядування в опитуванні зазначили, що у громаді ініціативи для залучення інвестицій для створення робочих місць є, але вони недостатньо розвинені (50%).

Тож, щоб об’єднати в діалозі всі сторони та знайти дієві рішення для наявних викликів, 30 січня було організація «Потрібні тут» провела круглий стіл.

Зокрема до заходу долучилися Олександр Сєнкевич, мер міста Миколаєва, Арсен Гаспарян, начальник управління молодіжної політики Миколаївської міської ради, Ганна Личко, начальниця управління освіти Миколаївської міської ради, Роман Помаз, голова ГО «Потрібні тут». Також були присутні представники міжнародних та локальних організацій, представники університетів й молодіжної ради, агенцій регіонального розвитку Миколаївської області та Миколаєва, Миколаївського обласного центру зайнятості, бізнесу, молоді.

Illustration

На круглому столі було проаналізовано можливості громади в збереженні молодих фахівців, важливість локальної практики під час навчання. Окремо була звернута увага на роль бізнесу у створенні нових робочих місць та підтримці молодих підприємців, а також важливість центрів зайнятості в працевлаштуванні молоді, зокрема у технічних професіях.

Дослідження та круглий стіл було проведено ГО «Потрібні тут» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та агенції з розвитку «Хліб для світу» в рамках спільної ініціативи «Лабораторія стійкості».

У Миколаєві ГО «Потрібні тут» впроваджує проєкт «Відновлення Миколаєва через профорієнтацію молоді та програма реагування громади на зміни ринку праці». Проєкт реалізовуватиметься протягом року і в результаті буде створено програму реагування громади на зміни ринку праці. Це як місту, а в перспективі й області, ефективно реагувати на зміни ринку праці та підвищити конкурентоспроможність регіону.