Як дитячі громадські центри розв’язують проблему дистанційного навчання?
Від початку пандемії коронавірусу, що згодом доповнилася повномасштабним вторгненням, у школах в зоні бойових дій впровадили дистанційний формат навчання. Із таким нововведенням учні втратили важливу складову процесу — можливість живого спілкування. Завдяки підтримці італійського фонду AVSI в Україні протягом року ГО “Потрібні тут” створила шість центрів, що допомагають надолужувати освітні втрати дітям. Розповідаємо нині історію одного з них, що був відкритий у Добропіллі на Донеччині.
Тут працювала велика команда спеціалістів, яка надавала освітні та соціальні послуги для дітей. Викладачі, психологи та соціальні працівники проводили заняття для надолуження освітніх втрат, рекреаційні заняття для психоемоційного розвантаження, а також надавали послуги індивідуального супроводу. В межах громади працювала і мобільна група, яка виїжджала до найвіддаленіших її районів, аби допомагати дітям. Наразі дитячий громадський центр з м. Добропілля переїхав до м. Первомайського, на Харківщину.
Відвідувачка Олена працює в одній зі шкіл міста. Жінка впевнена, що відкриття центру позитивно вплинуло на подолання викликів освітнього процесу в сучасних умовах. Саме тому вона долучила до активностей своїх дітей та племінників.
Олена ділиться, що до появи центру подібні соціальні послуги у громаді не були доступними. Дистанційне навчання стало справжнім викликом для родини. Олена каже, що відкриття у Добропіллі центру викликало у місцевих жителів зацікавлення — формат роботи та активностей були новими та незвичними після кількох років “дистанційки”.
“Нас запрошували на заняття, тому я запропонувала дітям та племінникам сходити та подивитись, що воно таке. А далі вони вже з радістю відвідували їх самостійно”, — ділиться відвідувачка.
На базі громадського дитячого центру працювала велика команда різнофахових педагогів, що індивідуально допомагали спрямовувати розвиток дітей.
“Діти сходили на перше відкрите заняття, з ними попрацювала психологиня, а після цього адміністраторка запросила нас на заняття з української мови та літератури, а також на англійську мову, аби надолужити освітні втрати… Після початку роботи з психологом проводили різні ігри на розвиток критичного мислення, емоційного інтелекту, для старших дівчат це стало корисним. Також проводились тренінги з мінної безпеки, до яких всі готувалися, та вже дуже охоче йшли”, — розповідає Олена.Окрім цього, спеціалісти також працювали і з батьками — тут проводилися індивідуальні консультації, терапевтичні заходи та зустрічі з психологом. Під час проведення цих занять місцеві мешканці, ВПО та всі охочі безоплатно могли отримати психосоціальну підтримку та захист. Олена зазначає, що такий формат став у пригоді:
“Як мама, я спостерігаю за дітьми, проте інколи є корисним погляд з боку. Наскільки вони проживають події навколо, чи є вони емоційно стабільними. Тут робота з психологом дуже мені допомогла — поради та підказки по роботі з дітьми були корисними мені особисто як мамі”.
Після початку роботи центру, проблема відсутності “живої” освіти почала зникати. Тут діти та підлітки охоче відвідували заняття, сумлінно надолужували пропущене в школі та навіть вчилися новому. До того ж фахівці проводили багато неформальних активностей для різних вікових груп.
“Якщо оцінювати роботу центру від 1 до 5, то для моєї сім’ї це тверда 5!”, — впевнено каже Олена.
Наші центри стають додатковою можливістю для отримання знань. Спеціалісти активно працюють над тим, аби адаптувати учнів до нового формату навчання поки школи не працюють у звичному режимі.
“Саме завдяки злагодженій та зрозумілій роботі спеціалістів, я та моя сім’я отримали велику долю досвіду та знань, що точно буде використовуватись всіма нами у майбутньому”, — каже Олена.
ГО “Потрібні тут” продовжує працювати над розбудовою мережі дитячих громадських центрів та вже планує відкриття на нових локаціях. Ми вдячні партнерам з італійського фонду AVSI в Україні за довіру та великий внесок у розвиток освіти!